Марайонг – це «маленька Польща далеко від Польщі». Це передмістя Сіднея збирає поляків з 1954 року. Найбільше людей тут у вихідні дні, коли люди приходять на недільні меси польською мовою та різні зустрічі, а наймолодші приходять на скаутські збори та в польську суботню школу. У центрі також є велика група постійних мешканців, які знайшли тут свій дім восени свого життя. «Тут вони повертаються до себе», – говорить сестра Гражина Роцлавська, директор місії Holy Family Services в Марайонгу.

Для сімей

Комплекс Holy Family Services включає дитячий садок, цілодобовий будинок догляду на понад 150 ліжок і селище для престарілих на 28 будинків. «Ми просто є з родинами на кожному етапі їхнього життя, – каже сестра Гражина, – з сім’ями, незалежно від того, якими вони є».

Почалося все з Дому Польської Дитини. Не всім з численних післявоєнних емігрантів в Австралії було легко. Доводилося допомагати польським дітям без опіки, найчастіше через драматичну ситуацію в їхній родині. «Це була найбільша потреба, – пояснює сестра Йоанна Заржична, – тому поляки купували тут землю і шукали, хто б доглядав за дітьми. Наші сестри відгукнулись і приїхали до Австралії». Сестри Назаретки також відкрили початкову, а згодом і середню школу для дітей з околиць. «У цій школі могли б навчатися діти з притулку, – каже сестра Йоанна, – Це була допомога сім’ям, відповідно до нашої місії, сестер Пресвятої Родини з Назарета».

З часом демографічна ситуація поляків у районі Сіднея значно змінилася. Покоління численної повоєнної еміграції та еміграції 1980-х років тепер зіткнулася з іншими проблемами. «Після багатьох років ці діти з Дому та їхні сім’ї почали просити нас про допомогу для хворих і літніх членів їхніх сімей», – каже сестра Йоанна, багаторічна директорка Дому Брата Альберта, яка зараз бере участь у пастирському служінні для мешканців. «Кожен потребує індивідуального підходу. До людей похилого віку не можна ставитися як до дітей. Це дорослі люди, хоча вони мають деменцію чи інші проблеми зі здоров’ям», – додає сестра Йоанна, описуючи свою роботу по супроводу людей похилого віку. «Абсолютно кожен повинен бути для вас окремою людиною, і тільки тоді можна будувати з ними відносини».

Польський орел приземлився

У Марайонгу привертає увагу незвичайна архітектура каплиці – Польського військового меморіалу. Каскадна висока вежа нагадує Ясну Гору і водночас знаменитий Сіднейський оперний театр. З висоти пташиного польоту костел схожий на орла, який щойно приземлився – так, як багато поляків після історичних потрясінь оселилися в далекій Австралії. Побудований польською громадою костел, присвячений Богоматері Ченстоховській, Королеві Польщі, був освячений 27 грудня 1966 року (у рік тисячоліття хрещення Польщі), і відтоді він служить полякам із Сіднея та інших місць Нового Південного Уельсу.

«Марайонг — це місце для сповідування віри та самоідентифікації з конкретним джерелом, звідки ми походимо», — пояснює сестра Гражина Роцлавська. Душпастирську опіку в церкві здійснюють християнські священики. Сестри Назаретки керують суботньою школою для польських дітей із Сіднея та околиць. «Школа — це не просто місце навчання, а спільнота, в якій польська ідентичність є чимось природним», — каже сестра Аґнєшка Місяк, яка проводить тут заняття. Діти, які відвідують школу, здебільшого народжені тут і у яких принаймні один з батьків – поляк. За словами сестри, вони бажають зберігати польську культуру та мову. «Вони також мають потребу належати до групи з таким самим етнічним корінням», – додає вона.

Простора зала Івана Павла ІІ збирає польську спільноту для більш-менш офіційних зустрічей, культурних та спеціальних заходів. Пан Збігнєв Рабантек щонеділі чергує в польській бібліотеці. «У нас каталогізовано понад 6,5 тисяч книжок», — з гордістю каже він.

Як наголошує сестра Гражина Роцлавська, Польський центр у Марайоні кипить життям, хоч первісна повоєнна еміграція або еміграція 1980-х років зменшується і уже «не так багато молоді з Польщі приїжджає до Сіднея».

Не лише для поляків

Сама лиш прогулянка великою територією між костелом, польською громадою, скаутським клубом, будинком для людей похилого віку, дитячим садком і селищем для пенсіонерів дозволяє зрозуміти, наскільки різноманітною та відкритою є громада, яка збирається навколо Марайонга. «Зараз у закладах Holy Family Services працює 193 співробітники, які представляють 27 національностей», — каже сестра Гражина. Мешканці HFS представляють 26 національностей, з них 77% поляків. Решта – з Австралії (7%), Мальти (5%), України (4%) та інших країн. «Ми робимо все можливе, щоб поважати одне одного і відповідати на потреби людей, – наголошує сестра, – Ми святкуємо польські традиції, але також маємо свята інших національностей і культур». Піонери центру, Сестри Назаретки з польським корінням із США, прийшли допомогти польській громаді, але вони також побачили та відгукнулися на потреби місцевої англомовної громади. Чи думали вони, що колись це місце збере стільки різних національностей, залишаючись «маленькою Польщею» для стількох співвітчизників?

«Марайонг — це більше, ніж місце — це пристанок, куди ми повертаємося, щоб знайти спокій, спільноту та відчуття причетності», — каже сестра Гражина Роцлавська. Для багатьох літніх мешканців це остання зупинка на життєвому шляху, а для молодих – це ще живий орієнтир і свідчення польської історії в Австралії.