Чи походження образу Коденської Богоматері сягає часів євангелиста Луки? Як аморальний вчинок польського шляхтича сприяв перевезенню образу з Риму до Польщі? 13-15 серпня відбувся загальноцерковний ювілей 300-річчя коронування чудотворного образу папськими коронами.
Історія образу Коденської Божої Матері сягає апостольських часів.
Згідно давніх переказів, євангелист Лука створив образ Марії на столовій дошці з дому в Назареті. Він також виліпив Її фігуру, яку відправили до Константинополя. Там її побачив бенедиктинський чернець на ім’я Григорій, який у 590 році став папою, відомим сьогодні як Григорій I Великий.
Ставши главою Церкви, він не забув про фігуру, яку бачив багато років тому, тому вирішив привезти її до Риму.
Образ, названий на честь Папи «Богоматір Грегоріанська», який сьогодні можна побачити на головному вівтарі в Кодені, є втіленою в ікону копією фігури, що належала Папі Григорію.
Чому Богоматір Коденську також називають Богоматір’ю Гвадалупською?
Одного разу до папи Григорія мав приїхати єпископ Севільський Леандр. Очевидно, він попросив Святішого Отця пожертвувати чудотворну фігуру бенедиктинському абатству в Гвадалупе, Іспанія.
Так і сталося, тому сьогодні Матір Божа Коденська також називається Богоматір’ю Гвадалупською. Звичайно, мова йде не про відомий санктуарій в Мексиці, а про згадане місто в Іспанії.
Автором втіленої в іконі копії фігури Матері Божої, якою сьогодні можна милуватися в Кодені, була кармелітка боса, сестра Бернарда. Однак існує й інша версія історії про цю скульптуру.
За іншими даними, коденський образ написав архієпископ Августин Кентерберійський на прохання папи Григорія, за прикладом скульптури з його приватної каплиці.
Прохання Папи пояснювалося тим, що йому було важко розлучитися з подарованою Іспанії скульптурою, тому образ нагадував йому про неї.
Образ Марії, який намалював архієпископ Августин імовірно перебував в Римі до XVII століття.
Деякі джерела вказують, що коденський образ є скоріше копією того, що був зроблений на замовлення Григорія Великого.
На це вказує техніка його виготовлення та використання олійних фарб, що ставить під сумнів наведене вище твердження.
Як Сапіга вкрав у Папи образ Матері Божої Коденьської.
У XVII столітті доля образу була пов’язана з постаттю князя Миколи Сапіги, званого Побожним, тодішнього власника Коденя. Одного разу його паралізувало. За наполяганням дружини він вирушив у паломництво до Риму, хоча під час подорожі залишався в лежачому стані. Завдяки підтримці своїх супутників він дістався місця призначення і під час Святої Меси, що проходила в приватній каплиці папи Урбана VIII, був повністю зцілений. Це змінило його життя.
Він попросив у Святішого Отця чудотворний образ, який міг би віднести до сімейної церкви, що будувався в Кодені. На жаль для Сапіги, Папа відмовив. Однак через любов до Богоматері шляхтич вирішив викрасти чудотворний образ за допомогою підкупленого ризничого.
Сапіга дістався Коденя і наказав тимчасово поставити образ в замковій каплиці Святого Духа, а згодом до нової церкви. Папа Римський відлучив Сапігу від церкви, через що, зокрема, він не міг приймати таїнств і входити в жодну церкву. Однак хитрий вельможа вирішив обійти цю заборону і попросив додаткові кімнати і спеціальний балкон, який дозволяв йому слухати богослужіння, формально не заходячи в храм.
Однак у 1630-х роках Сапіга вирушив у покаянне паломництво, щоб просити зняття прокляття. Так і сталося. Велику роль зіграли участь поляка в обороні католицької церкви та заступництво апостольського нунція в Польщі.
Зрештою Папа передав образ Сапізі, про що свідчить копія документа, що знаходиться в Кодені. Крадіжка образу є темою роману Зофії Коссак «Błogosławiona wina» (Благословенна вина).
Образ Матері Божої Коденської: нові папські корони через 300 років.
Богородиця Коденьська була увінчана папськими коронами в 1723 році. Про це попросив Ян Фридерик Сапіга.
Коронація в Кодені була третьою на теренах тодішньої Речі Посполитої після Ясної Гори (1717) і Троків під Вільнюсом (1718).
Образ Коденської Божої Матері повернувся до Коденя в 1927 році.
В часи поділів Польщі, царські загарбники вивезли чудотворний образ з Коденя і перевезли на Ясну Гору, де він пробув 52 роки в каплиці Найсвятішого Серця Ісуса. Перед поверненням до Коденя, він на деякий час зупинявся у варшавському соборі, в каплиці Королівського замку та в Седльцах.
У 1927 році образ повернувся до Коденя. На урочистостях були присутні, серед інших, тодішній краківський митрополит архієпископ Адам Сапіга – нащадок коденського роду Сапіг. Серед видатних діячів, які протягом століть відвідували санктуарій у Кодені, були, зокрема, кардинали Войтила і Вишинський.
Урочистості з нагоди 300-річчя коронації образу Матері Божої Коденьської.
13-15 серпня в Кодені відбулися урочистості з нагоди 300-річчя коронування образу папськими коронами. Ювілей має загальноцерковний характер, тому в ньому взяв участь папський легат.
Захід відбувся під патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди.
Детальну інформацію про урочистості можна знайти на сайті санктуарію: koden.com.pl.
Для тих, хто не може приїхати в Кодень, доступні онлайн-трансляції: worldcam.live/pl/webcam/koden
Image of Our Lady of Kodeń, photo archive of the Missionary Oblates of Mary Immaculate